+28 °С
Салкым
Общество
15 Куарусён 2025, 10:11

Соку бусыосын ю-нянь веттаськиз

Семён Петровичлэн берло дыре тазалыкез лябомиз. Паськыт пельпумо, ӝужыт мугоро пиосмурт чебер туспуктэмъёсы гинэ кылиз на. Вакыт угось нокинэ уг жаля: кивалтӥсь-а, огшоры ужась-а – ваньзы пересьмо.

Соку бусыосын ю-нянь веттаськизСоку бусыосын ю-нянь веттаськиз
Соку бусыосын ю-нянь веттаськиз

Семён Сидоров вань улонзэ гуртысьтызы колхозлы сӥзиз шуид ке но, уд янгыша, дыр. Пудо утисен кутскыса, хозяйствоен кивалтӥсь луыны быгатӥз. Вань вормонъёссэ аслаз киосыныз но йырвизеныз шедьтӥз. Ужасьёс но сое гажазы, азяз гинэ ӧвӧл, сьӧраз но урод кылын ӧз вералэ. Семён Петровичлэн сямыз небыт ӧй вал, вешаса но нуныяса нокинэ ӧз возьы. Со вакытэ ик ӟеч ужасез котьку синйылтӥз, тыршыса ужасьёслы котьма ласянь юрттӥз.

Семён Петрович гурт понна но трос лэсьтӥз. Солэн кичӧлтэмезъя, кык этажъем школа, культура юрт, нылпи сад ӝутӥськизы, урамъёс асфальтэн шобырскизы, гурт калык гуръёссэ чагыр эстӥськонэн воштӥз. Нылпиос, школаез йылпумъяса, вылӥ тодон-ваСоку бусыосын ю-нянь веттаськиз лан басьтон юртъёсын дышетскыса, колхозэ ӧнерчи луыса берытскизы. Озьы хозяйство паськытаз но кужмояз. Хозяйствоен кивалтӥсь тэльёсты быдтыса, писпуосты кораса бусыосты бадӟымгес карыны тыршиз. Ужасьёс секыт ужлы ӝожтӥськизы ке но, берло, паськыт бусыосын веттаськись зарни ю тысь шоры учкыса, лэсьтэм ужзылэн емышезлы шумпотӥзы. Ӝыны даур ӵоже Семён Петрович кивалтӥз колхозэн. Татысь калык учкымон ужаз, тыршемезъя ик улӥз.

Огвакытэ улон воштӥськиз. Туала куронъёсты валатэк, хозяйствоен кивалтӥсь ужысьтыз кошкиз. Колхозэз ӝог гинэ ООО каризы, ӝынызэ ужасьёсты шутэтскыны келязы. Калык кужымен ӝутэм колхоз туала ужбергатӥсь - ёслэн киязы кылиз. Ужасьёс - лэн пӧсям вуэнызы, куддыр жадем син - вуосыны - зы пыӵам музъем нош ик писпуосын шобырскыны кутскиз, киын корам нюлэсъёс выльысь кужмо писпуосын султӥзы.

Семён Петрович кыре куриськиз. Берлозэ возь вылъёсты, бусыосты адӟемез потӥз. Нырысь ик Скалкоже вуэмез потӥз солэн. Отын котьку ю-нянь удалтэ вал. Кивалтӥсь тодэ на, кызьы али гинэ нылпи вордэм кышномуртъёс Скалкожез бусылы пӧрмытӥзы. Пиосмуртъёсын оградын соос секыт писпуосты ӝутыса поттазы. Соослэн кужыменызы кылдӥз колхозысь одӥгез тужгес но бадӟым бусы. Нош али Скалкожын векчи писпуосын сураськыса жугжаг турын будэ. Таӵе суредэз адӟыса, Семён Петровичлэн кисыриё бамъёстӥз синкылиос погыльскизы. «Та понна, лэся, ужась калыке тыршиз, тазалыксэ быдтӥз», - мур лулӟыса шара вераз пересь пиосмурт. Бусыос ю тысьлэсь мӧзмыса сямен тӧлъя шулало.

- Азьвыл мон яратӥсько вал тыр шепъёсын вераськыны. Соосты киям басьтыса, вешаса нуныяны быгатӥ. Калыке но паськыт бусыосын, сяськаё возь вылъёсын данъяськиз. Кытын со тыршем кужым, кинлэн киосаз но кисыосаз со ышемын? Вань ужъёсмы юнме вылэм, тӧл сямен ваньмыз лобӟемын, - ас понназ каллен сипыртӥз Семён Петрович.

Мукет пала мыныны пиосмуртлэн мылкыдэз ӧз луы ни.

- Мон та улонэз уг валаськы ни, мултэс ини мон татын, - шуиз со. – Мон паськыт бусыосын веттаськись ю тысьлэсь нянь сиыны дышемын. Бусыос ӧвӧл ни, мон но, иське, ӧвӧл ни.

Ӟардонэз Семён Петрович ӧз адӟы ни. Сопал дуннее со бӧрдӥсь сюлэменыз кошкиз. Солэн пичияк кырыжмем коркаез вӧзтӥ ортчыку, со вакытысь улон син азям пуксе. Соку калык шудо вал, вожмаськонэз но данъяськонэз ӧз тоды. Гурт калык узыр ӧз улы ке но, шудбурез шӧдыса но валаса улӥз. Соку бусыосын ю-нянь веттаськиз, инмын тюрагай шудо гуръёссэ чирдӥз.

Автор:Оля Нигаматуллина
Читайте нас