+24 °С
Салкым
Антитеррор
Вань иворъёс
Лулчеберет
2 Июне 2022, 11:15

Вӧсе ветлӥсьёслы куронъёс

Калыклы вазиськыса, таӵе куронъёсты верамзы потэ Башкортостанысь вӧсь ужен вырисьёслэн: Бурай ёросысь Алтаево гуртын улӥсьлэн, республикаысь удмуртъёслэн валтӥсь вӧсясьсылэн Анатолий Галихановлэн но история удысысь докторлэн, этнографлэн Ранус Садиковлэн.

Вӧсе ветлӥсьёслы куронъёс
Вӧсе ветлӥсьёслы куронъёс

КАЛЫКЕН ШАРА ВЕРАСЬКОН
Дунне вылын одӥг гинэ оскон ӧвӧл, пӧртэм конфессиос кылдытэмын. Котькыӵе осконъёслэн аслаз куронъёсыз но йылолъёсыз. Инмарлы вазиськыкузы, куриськыкузы-вӧсяськыкузы, котькыӵе осконъёс, конфессиос йылолзэс сӥлы карыкузы, ужрадзэс чылкытлыкен ортчытыны тыршо.
Куриськон-вӧсяськонлэн чылкытлыкез валтӥсь вӧсясь бордысен куске. Кызьы со оскон борды басьтӥське, кызьы со ужез нырысь ик пуктыса лэзе, озьы ик куриськон-вӧсяськон пумозяз вуоз. Соин сэрен валтӥсь вӧсясь вань ужез лад-лад вераса, валэктыса вырӟытыны кулэ. Тужгес но выль адями ке лыктэ.

Матэкто асьмелэн но туэ понна  вӧсяськон-куриськон нуналъёсмы. Асьмеос но куриськон-вӧсяськонэз ортчытыку вӧсь куронъёсыз сак утьыны кулэ. Нырысь ик чылкытлык бордын ужаны кулэ. Вӧсь азьын вунэтоно ӧвӧл мунчое пырыны, чылкыт дӥсь дисяны. Вӧсяно пудо-тылобурдоос висись медаз луэ. Вӧсяно ыжъёс сюро, вир поттэм (пеляз пус вандэм) медаз луэ. Одӥг пол ке но пи ваемын мед луозы. Быдӟым Вӧсьын така вӧсяно ӧвӧл. Дорын вандыса пудоез (шӧйзэ) Вӧсе вайыны уг яра. Парсьлэсь сӥльзэ но вӧйзэ ваёно ӧвӧл. Вӧсьлы уз яра кунам, сӧриськем вӧй но. Озьы ик осконлэсь чылкытлыксэ, сакральностьсэ быдто магазинысь басьтэм пыжем-пӧрамъёс, маргарин, магазин вӧй (котькыӵеез). Вайыны луэ кын но ӟазег вӧйёсты. Гурт кузя кеньыр бичаса ветлыкузы кузё кышноос кизэс миськыса мед сётозы. Вӧсьын ужасьёс Сибур, Нефаз но мукет маке гожъям спецовкаоссэс доразы мед кельтозы, югыт тусо дӥсь дӥсяны мед тыршозы. Сыӵе дӥсь юри Вӧсе ветлыны шуыса возёно. Юыса но макмырен лыктыны уг яра. Кышномуртъёс юрттӥськыны быгато мӧйы арлыдэ вамыштэмъёсыз гинэ. Егит нылъёс, шор арлыдъем кышномуртъёс но пичи нуныос чылкытлыкез сӧрыны быгато.
Вӧсьын ужасьёслы, пӧрасьёслы нырысь ик киоссэс миськыса кутсконо. Тамак кыскид-а, кинэн ке ӟечъяськид-а, мукет кулэяськонъёстэ быдэстӥд-а – одно ик кидэ миськы. Ӟугесь сётыкузы ӟугесез но гылтоно. Озьы со коньдонэн валче пырись кырсез-уродэз гылтӥське, уксёлэн энергетикаез чылкыта. Урод кылъёсын, бадӟым куараен но вераськоно ӧвӧл. Ужан, пӧраськон интые юатэк-маратэк палэнысь лыктэмъёсты пыртоно ӧвӧл. Тылпуэз пелляны, ӵыжаны уг яра. Солы сьӧрез карыса сылоно ӧвӧл. Тылпу ранӟыны быгатэ.

Котькуд Вӧсьлэн ас понназ пӧзьтон-пӧран арбериосыз, ужан тӥрлыкъёсыз мед луозы. Мугор, дӥськут, малпанъёс, мылкыд- ваньмыз чылкыт луыны кулэ. Вунэтоно Вӧсь нуналэ духи-одеколон сярысь. Пӧраса ваёно дорын. Соку адями чылкыт Осконэн, Инмар-Кылчинэн вераське, кусып возе, огазеяське. Соин аслаз куронъёсыныз, малпанъёсыныз, шумпотонъёсыныз, кӧтӝожъёсыныз, куректонъёсыныз люкиське.

Верам потэ на валтӥсьсэ - дугдытоно Вӧсь котырын шутэтскон, юмшан ужрадъёс ортчытъяны; пудо возьмаку Вӧсь дорын тыл поттыны. Уг яра огшоры тылэн-ӵынэн Кылчинъёсыз вырӟытыны; пичи нылпиосты асьсэ понна шудыны лэзьыны, вӧсяськыку ӵашетӥсь медаз луы.
Вӧсез, Инмар-Кылчинлы Осконэз сӥлы кароме, куронъёссэ сак карыса быдэсъяломе.
Анатолий ГАЛИХАНОВ но Ранус САДИКОВ.

Туспуктэм редакцилэн архивысьтыз басьтэмын.

Автор:Анна Байдуллина
Читайте нас: