Гудырикошкон толэзьлэн одӥгаз шулдыр нуналаз Татышлы ёросысь Выль Татышлыысь культура юртын аспӧртэм пумиськон ортчиз. Отчы огазе люкаськизы 1968-тӥ арын интыысь тямыс аръем школаез йылпумъясьёс. Та нунал шумпотон синкылиен, эшъяськон мылкыдын, тунсыко тодэ ваёнъёсын тырмемын вал. Ӵош дышетскем эшъёсынызы 50 ар ортчыса пумиськонэз радъян сярысь сюлмаськизы Татьяна Ярмолаева, Екатерина Дельмышева но Юрий Самышев.
Соос берпуметӥ минутозь одӥг малпанэн улӥзы: вуозы меда пинал дырысь эшъёссы, радъяськоз меда пумиськонзы? Витьтон ар ортчыса, арлыд пинал уг возиськы ни угось, ог-огенызы кузь сюресъёс но люко. Табере соос пӧлысь тросэз Татышлы ёрослэсь палэнын уло. Паськыт улон сюрес Выль Татышлы школаын ӟеч тодон-валан басьтэм пиналъёсты Первоуральске, Екатеринбурге, Перме, Уфае, Челябинске но мукет пӧртэм городъёсы вуттэм.Тани пумиськон нуналэ соос огзы бӧрсьы огзы культура юртэ вуизы. Ӵош дышетскем эшъёс нырысь ог-огзэс ӧз но тодмалэ ни кадь, сокем кемалась ни вылэм пумиськылэмзы. «Воштӥськемед, аръёс йырсидэ тӧдьы буёлэн буяллям. Нош серекъямед пинал дыръяд кадь ик возиське», - вераськизы соос ог-огзэс ӟыгыръяса, шумпотон синкылиоссэс ӵушыса.
Пумиськонэ ваньзы сямен туспуктэмъёсын вуиллям. Озьы соос ортчем аръёссэс берен берыктыса, школаын дышетскон дыразы вуизы кадь. Одӥг парта сьӧрын пукем адямиоссэс, доре сётэм ужъёссэс ог-огзылэсь адӟыса ужамзэс тодазы ваизы. Классазы соос 35 пинал вылэм. Но, жаляса верано, туннэ нуналэ кӧняез ке пӧламы ӧвӧл ни.Та нуналэ соосты но буре ваизы. Собере люкаськем эшъёс тодэ ваёнъёссы пӧлы выйизы, ог-огенызы ӵошатскыса тунсыко учыръёссэс вераны кутскизы, дышетӥсьёссэс – Л. Д. Хамидуллинаез, Г. Х. Камидуллинаез, Ф. Г. Сагадиевез, Ф. З. Сагадиеваез, Л. Ш. Шартдиновез но мукетъёсты - тодазы ваизы. Пумиськонэ лыктэмъёслы удалтӥз, соос пионервожатойзэс Ямига Шарифулловна Баймиеваез куное вазьыны быгатӥзы. Культура юртын сое «Взвейтесь кострами» кырӟанэн пумитазы, азьвыл аръёсы сямен ик рапорт сётӥзы. Ямига Шарифулловна понна та пумиськон паймымон луиз. Со шумпотыса азьвыл дышетскисьёсызлэн улонэнызы тунсыкъяськиз. Вераны кулэ, Выль Татышлы школа пыр потэм адямиос та нуналэ кык пол пионер дырзэс тодазы ваёно луизы. Удмуртъёслэн историяя но культурая центрысьтызы методист Ксения Милиятова соосты нырысь шаертодонъя музеен тодматӥз.
Та нуналэ песяйёс но песятайёс арлыдзы сярысь но вунэтӥзы, лэся. Шӧдӥське, соос мылкыдын гинэ ӧвӧл, сюлэмын но, мугорын но егитэсь на. Интыысь культура юртысь звукооператорлэн, аккомпаниаторлэн Александр Галиевлэн арганэн шудэмезъя соос жадёнзэс валатэк кырӟазы но эктӥзы.
Зифина ФАРХУТДИНОВА, Выль Татышлыысь культура юртэн кивалтӥсь, пумиськонэз нуись.