+5 °С
Салкым
Антитеррор
Вань иворъёс
Финн-угор дуннеын
15 февраль 2021, 11:05

Финн-угор дуннелэн шоркарез, Абья-Палуоя, Мульгимаа

Кызьы ивортӥмы ни вал, туэ понна финн-угор дуннелэн шоркарез луиз Эстониысь Абья-Палуоя пичи кар. Отын улӥсез но 1000 пала гинэ. 13-тӥ тулыспалэ "Финн-угор шоркар-2021"-эз сӥё-дано усьтон ужрадэ пыриськизы Эстониын улӥсь мукет финн-угор калыкъёс но. Соос пӧлын - Тартуысь "Юмшан гур" но Таллиннысь "Ошмес" ансамбльёслэн ёзчиосыз. Тодматскыны ӵектӥськом Таллиннын улӥсь удмурт кылбурчилэн Муш Надилэн аслаз блогаз гожтэм материалэныз: Абья-Палуоя, Мульги музъем, туэ понна чаклам ужрадъёс сярысь. Любовь Архангельскаялэн Туспуктэмаз: Абья-Палуоя финн-угор шоркарез усьтонын Тартуысь "Юмшан гур" но Таллиннысь "Ошмес" ансамбльёсысь ёзчиос.

Абья-Палуоя (Abja-Paluoja) – Эстониысь пичи кар, улисез татын ог сюрс адями.

Туэ толсур толэзёзь та пичи кар быдэс финн-угор дуннелы – 25 миллион адямилы – шоркар луоз. (https://maaleht.delfi.ee/artikkel/92417845/1000-elanikuga-abja-paluoja-saab-kohe-25-miljoni-soomeugrilase-kultuuripealinnaks)

Финн-угор дуннелы лулчеберет шоркарез быръё арлы быдэ. Нырысьсэ шоркар быръемын вал 2014-ти арын, соку финн-угор дуннелы культура шоркар луиз Удмуртиысь Быгы гурт!

Кыкетиез шоркар луиз Сету музъемысь Обиница (2015), собере бöрсьысь шоркар луизы Венгриысь Иськасендёрди гурт но Веспреми кар (2016), Карелиысь Вуоккиниеми (2017), Марий Элысь Шорунжа (2019), Башкириысь Мишкино пор гурт (2020).

Эстониысь Абья-Палуоя, озьыен, тямысэтиез шоркар луэ.

Кытын-мар со Абья-Палуоя?

Абья 19 даурын Пярну но Вальга бадзым каръёсты огазеясь чугун сюрес вылысь Палуоя трактир-сиськон инты дорысь склад инты вылэм. Татын сизьыллы быдэ радъяськем бадзым пудо базар. 1890.аръёсы татчы кылдэм вузкарисьёслэн но киуж ужасьёслэн гуртсы. 1914.арын Абьяын ужаны кутскиз Эстониын одиг гинэ луись етин фабрика. 1993.арын Абья-Палуоя город луиз. 1998.арысен Абья-Палуоя Абья волость. (https://www.mulgimaa.ee/mulgimaast/linnad-ja-alevid/)

Абья-Палуоя Мульги музъемлэн шоркарез луэ.

Мар со Мульги музъем, Mulgimaa? Мульги музъем интыяськемын туала Эстонилэн Вильянди но Вальга ёросъёсаз. Со Эстониысь культурно-исторической регион луэ, татчы вить вашкала кихельконд (яке приход) музъемъёс пыро: Турвасту, Пайсту, Халлистэ, Каркси, Хельме гуртъёс котырысь музъемъёс. Мульгимаа шуыса нимаськись музъемез 19. даурозь тодманы луэ вылэм мульги кылъя. Мульги калык дись удмурт адямилы туж мусо адзиське, удмурт куншет буёлъёслы луыса, вылды. Мульги историез эскерон, кылэз но лулчеберетэз утён но азинтон понна кылдытэмын «Мульги лулчеберет институт» огазеяськон. Мульги музъемлэн порталэз вань: https://www.mulgimaa.ee, со ужа эстон, мульги, англи но латви кылъёсын.

Кыче ужрадъёс дасяз туэ финн-угор дуннелы Абья-Палуоя шоркар? Ар чоже тани таче ужрадъёс ортчозы, соос сярысь ялэмын ини Мульгимаа порталын но Эстониысь бадзымъёсаз газетъёсын. Котькудаз ужрадэ пыриськозы финн-угор калыкъёс но.

ТОЛШОР

Абья-Палуояысь нюлэскысь бадзым пипуэз погыртизы, солэсь лэсьтозы пыж. Вашкала пыж лэсьтон сямез эскериз но улзытиз Айвар Руукель. Пипуэз погыртизы вашкала гуръёс кырзаса, вöйын нянь сиыса, со сярысь веразы Эстониысь зуч телевидениын но. Сизьыллы пипулэсь пыж пöрмоз, со пыжен Эстоние вуэм дуно куноосты ворттылытозы.

https://rus.err.ee/1608097213/v-kulturnoj-stolice-finno-ugorskih-narodov-abja-paluoja-delajut-lodku-dolblenku-dlja-prezidentov

ТУЛЫСПАЛ

  1. тулыспалэ шоркарез усьтон ужрад ортчоз Абья культура юрт азьын.
  2. ЮЖТОЛЭЗЬ

    1. южтолэзе Паисту (Paistu) гуртысь школаын ортчоз Мульги музъемлэн 25-етиез нылпи фольклор фестиваль.
    2. ОШТОЛЭЗЬ

      Та толэзь мульк но финн-угор киуж толэзен ялэмын. Вильяндиысь Культурая академилэн юрттэмезъя Эстониысь портэм интыосын ортчозы мульк но финн-угор киужлы сизем ужрадъёс.

      КУАРТОЛЭЗЬ

      14.-15. куартолэзе финн-угор шоркар финн-угор дуннеез возьматоз TOUREST нимо туризмлы сизем бадзым ужрадын.

      1. куартолэзе Мульги музъемлы сизем бадзым ужрадлэсь тылпозэ Мульги дуннелэн котькудаз бадзым гуртаз нуозы, собере Мульги тыл Мульги музъемлэн жужытаз – Хяръяссааре – гурезе вуоз.
      2. куартолэзе ортчоз вашкалазэ утись туризмлы сизем семинар.
      3. куартолэзе Каркси (Karksi) мыза паркын ортчоз куатетиез Мульги юмшан «Mia ja sia ütenkuun», отчы пыриськозы финн-угор калыкъёс но, татын ортчоз базар, нылпиослэн концертсы, портэм дышетскон ужрадъёс.
      4. ИНВОЖО

        5.-6. инвожое шоркар пыриськоз Вильяндиысь (Viljandi) Ганзийской нуналъёсы.

        1. инвожое – Эстония но Латвия кунгож вискысь базар Мыйзакюла (Mõisaküla) гуртын.
        2. 13.-16. инвожое FUFF кино фестиваль ортчоз Сянна (Sänna) культура мызаын.

          16-18. инвожое Тартуын ортчоз VIII финн-угор дунне конгресс.

          1. инвожое Халлистэын (Halliste) Мульги семья шудонъёсортчозы.
          2. инвожое Тарвастуын (Tarvastu) Мульги семья шудонъёс ортчозы.
          3. ПОСЬТОЛЭЗЬ

            Мульги калык лиив калыклэн улон интыеныз тодматскыны мыноз.

            16-18. посьтолэзе ортчозы Абья-Палуоя гужем нуналъёс но Мульги музъемлэн шоркарезлэн Аккордеонфест фестивалез.

            1. посьтолэзе Ала (Ala) гуртын Хелла Вуолийокилы 135 арес тырмонэз пусъёзы.
            2. посьтолэзе ик Хельме (Helme) гуртын ортчозы Мульги семья шудонъёс.
            3. 22-25. посьтолэзе Тырва Тыл Нуналъёс Тырваын (Tõrva).

              1. посьтолэзе Карксиын (Karksi) Мульги семья шудонъёс.
              2. ГУДЫРИКОШКОН

                1. гудырикошконэ Пайсту (Paistu) – Мульги семья шудонъёс.
                2. 20.-21. гудырикошконэ Уриссаaреын (Urissaare) Уриссааре кантри ужрад.

                  1. гудырикошконэ Абья-Палуояын финн-угор калыкъёслэн сиён-юон но киуж урамзы усьтиськоз.
                  2. КУАРУСЁН

                    Толэзь чоже Вильяндиысь вашкала крезьгурез утёнъя Pärimusmuusika Ait корка Мульги музъемысь школаосысь дышетскисьёсты финн-угор калыкъёслэн крезьгур лулчеберетэнызы тодматоз.

                    3.-4. куарусёнэ Каркси-Нуяын (Karksi-Nuia) арлы быдэ ортчись чечы фестивальын тодматозы Мульги музъемысь но финн-угор ужбергатисьёслэсь продукцизэс.

                    18.-19. куарусёнэ Таллиннын (Tallinn) Etnolaat ужрад ортчоз.

                    КОНЬЫВУОН

                    Толэзь чоже Вильяндиысь вашкала крезьгурез утёнъя Pärimusmuusika Ait корка Мульги музъемысь школаосысь дышетскисьёсты финн-угор калыкъёслэн крезьгур лулчеберетэнызы тодматоз.

                    11.-16. коньывуонэ Мульги музъемлэн витяз ик районаз финн-угор калыкъёслэн нуналъёссы ортчозы.

                    1. коньывуонэ Мульги но финн-угор куншетъёслэн нуналзы, куноослы Мульги музъемез возьматозы.
                    2. коньывуонэ Пайстуын (Paistu) финн-угор нуналъёсты йылпумъян ужрад ортчоз.
                    3. ШУРКЫНМОН

                      1. шуркынмонэ Мульги жук нуналэ пыриськозы финн-угор сиён дасясьёс но.
                      2. шуркынмонэ Абья культура юртын ортчоз финн-угор калыкъёслэн концертсы. Муш Нади (Надежда Пчеловодова).
                      3. Читайте нас в